Як розмовляти з дітьми так, щоб вони вас почули

Поради педагогу

1.         Не зводьте розмову до вказівок на кшталт армійських. Зробіть кожну ди­тину співрозмовником, думка якого для вас важлива, запропонуйте їй ви­словити свої міркування, ставлення; надайте можливість самостійного ви­бору способів дій з-поміж можливих.
2.         Намагайтеся відчути готовність дітей до розмови з вами і не починайте її тоді, коли діти наразі мають інші пріоритети. Адже нерідко ми відволіка­ємо дітей від важливіших для них справ заради проведення нецікавого для більшості з них заходу (спостереження, обговорення тощо). Участь у тако­му заході стає для дітей формальною, а те, про що ми говоримо, вони про­пускають повз вуха.
3.          Намагайтеся надати особистісного смислу розмові: мотивуйте, пояс­нюючи її значимість, звертайтеся до особистого досвіду, багажу знань ді­тей, адже їм дуже подобається виявляти свою обізнаність, діліться власним досвідом.
4.         Під час розмови з конкретною дитиною не відволікайтеся на зауваження, репліки іншим дітям або дорослим. Продемонструйте зацікавленість і щи­рість. Якщо зміст розмови не передбачає уваги з боку інших, надайте їй ат­мосфери інтимності.
5.        Заохочуйте ініціативу дитини в діалозі, підтримуйте бажання запитувати, допитливість, підтвердіть, що для вас важливо те, про що дитина запи­тує. Дитина, як і дорослий, любить, коли її слухають, поважають її думку та її саму.